Вусфера Джої Голдер
кураторка: Малґожата Міснякевич
вернісаж: 24.09 (четвер), 18:00
авторсько-кураторська екскурсія: 25.09 (П’ятниця), 17:30
тривалість виставки: 24 вересня – 21 листопада 2026
Думка — це стояча хвиля, ефемерна решітка ймовірності, яка колапсує лише тоді, коли виникає потреба у значенні, — стверджує Церебрал.
Лам наполягає, що кожна взаємодія, кожен рух, кожна думка можуть бути зведені до функції, рівняння ймовірнісного переходу станів.
Ґолем, однак, — це думка, вписана в матерію, відлуння команди.
А Жан знає, що значення вже колапсувало в операціоналізовану симуляцію самого себе.
Усі вони існують у Вусфері — безглуздому сузір’ї паралельних перспектив, кожна з яких є дійсною у межах власного всесвіту та риторики.
Створена Джої Голдером, Вусфера постає простором інформаційного перевантаження, де істина постійно піддається сумніву, а реальність перетворюється на змінну, якою маніпулюють алгоритми, соціальні платформи та «Священна Нісенітниця».
Близько ста років тому єзуїтський священник П’єр Тейяр де Шарден та біогеохімік Володимир Вернадський концептуалізували нову еволюційну стадію розвитку біосфери — планетарну сферу розуму. Відома як ноосфера, ця найвища стадія розвитку біосфери передбачала обʼєднання людської свідомості в єдиний глобальний інтелект.
Ноосфера уявлялася як гармонійна конвергенція свідомостей, трансформаційний колективний інтелект, що об’єднує людство на моральному, метафізичному й технологічному рівнях. Сформульована на початку ХХ століття, вона була утопічною ідеєю всепланетарної когнітивної мережі. У практиці Голдера ноосфера перетворюється на гнучку метафору інтернету, колективної свідомості, цифрової трансцендентності та духовної еволюції.
Вусфера відображає те, що залишилося від мрії про децентралізовану, егалітарну мережу, яка сприяє вільному обміну знаннями та безперешкодному поєднанню свідомостей, ідей та інформації. Розгортаючись у сучасній цифровій реальності, позначеній алгоритмічними ехо-камерами, епістемічною фрагментацією та використанням дезінформації як зброї, Вусфера є мистецьким твором, що через сатиричну інтерпретацію критично осмислює сучасні техно-магічні та техно-екологічні уявлення.
Теми симульованих світів, магії, мемів, фрагментованих реальностей та «інтернету як двигуна хаосу» пронизують Вусферу, формуючи її афективний каркас.
Митець осмислює деградацію утопічного ідеалу — від технічних уявлень про майбутнє до його сучасного перетворення на нісенітниці нової цифрової ери. Це «сатиричне світотворення» постає через абсурдне, мемне та навмисне «Ву-Ву». Голдер використовує сатиричне світобудування, щоб створити поліфонічне середовище, у якому стикаються різні ідеї та наративи.
Кожен із персонажів — Церебрал, Ґолем, Жан, Лам і Пʼєр — створений за допомогою запрограмованих мовних моделей і має власний набір рис, передісторію, когнітивні патерни, відсилання та мемні вирази, що формують їхні відмінні уявлення про реальність.
Персонажі говорять про теми світу, у якому вони існують: теорію симуляції, квантову механіку та безтілесний інтелект, водночас використовуючи лексику цифрового дискурсу — меми та доступну повсякденну мову. Замість того щоб нав’язувати певні переконання, створюючи цих персонажів, Голдер прагнув модулювати умови, за яких певне переконання починає здаватися правдоподібним.
Вусфера досліджує, чи можуть множинні системи переконань, кожна з яких претендує на епістемічний авторитет, досягти межі насичення, за якої вони згортаються в рекурсивну беззмістовність, віддзеркалюючи абсурдність сучасного цифрового дискурсу. Робота досліджує простір конкуруючих ідеологічних рамок, формуючи середовище продуктивного дисонансу, де значення виникає саме через напруження між ними.
Вусфера розглядає безлад як необхідний субстрат для появи нових форм дієвості у світі, де «хаос ідей» — це не просто шум, а середовище буття.
Біограми
Джої Голдер — художник і дослідник, чиї роботи досліджують філософські питання про наш Всесвіт і досі невідоме в науці, технологіях, а також взаємодію між людьми, машинами та тваринами. Вона створює захопливі мультимедійні «світи», інтерв’юючи експертів з різних галузей, включаючи морську біологію, генетику та поведінкову психологію, досліджуючи теми від глибоководного життя, спекулятивної еволюції, магії, нелюдського часу та інопланетян. Наразі вона є докторантом Бірмінгемського міського університету та досліджує, як такі концепції, як формування реальності та відкритий світ, можуть бути використані для активного формування нового майбутнього та створення альтернативних можливостей. Голдер виставлялася на міжнародному рівні, зокрема в Музеї природної історії Гарвардського університету, Музеї дизайну в Лондоні, Сіднейській бієнале, Афінській бієнале, Люблянській бієнале, Уханьській бієнале та Московській бієнале, а також у Transmediale в Берліні. Вона також керує SPUR, онлайн-платформою, що підтримує цифрове мистецтво, та Chaos Magic, арт-простором у Ноттінгемі. У 2021 році вона була названа однією з 40 Under 40 журналу Apollo за її новаторську роботу на перетині мистецтва та технологій. Її роботи публікувалися у таких виданнях, як The New York Times, The Guardian, журнал Frieze, Artforum, Art Monthly, Flash Art, Studio International, Dazed, VICE та BOMB. Її представляє галерея Seventeen у Лондоні.
Д-р Малґожата Міснякевич — історик мистецтва та кураторка, чиї дослідження соціально-політичних контекстів сучасного мистецтва та повоєнного авангарду в Центральній та Східній Європі зосереджені на міжлокальних перспективах. У своїй кураторській роботі вона переважно працює із сучасним та неоавангардним мистецтвом, шукаючи майбутні авангарди. Вона була кураторкою колекції Вроцлавського музею сучасного мистецтва (2017-2019), займається кураторськими проектами у співпраці з організаціями в Польщі та за кордоном, є письменницею та редакторкою, а також поєднує кураторську та дослідницьку діяльність, організовуючи академічні конференції та дослідницькі проекти. Випускниця факультету історії мистецтв Інституту мистецтв Курто в Лондоні (магістр з глобального концептуалізму, професор Сара Вілсон та професор Борис Гройс, 2011; докторська дисертація, доктор Клара Кемп-Велч, 2018), її докторська дисертація була присвячена мережевому мистецтву 1970-х років, на прикладі польського мейл-арту, у контексті демократичної опозиції та соціальних і геополітичних трансформацій. Вона регулярно публікує тексти та наукові статті про мистецтво Центральної та Східної Європи. Двічі отримувала стипендію від Ради з досліджень мистецтв та гуманітарних наук. Закінчила аспірантуру для менеджерів культури у Варшавській школі економіки (2014). Співпрацює з фондом ArtTransparent у Вроцлаві. З 2026 року працює куратором у Вроцлавському музеї сучасного мистецтва.
Фото: Малгожата Куйда
Команда 66P та співпрацюючі особи
організація, виробництво та реалізація: Рената Яродзька, Рафал Яродзький, Анна Круковська, Мірек Луцкош, Мірек Худий, Патриція Уцекляк, Лукаш Балацінський, Данута Кшивіцька, Тереса Гайлаш-Ґолонка, Міхал Чаплінський, Катажина Малолєпша, Каміль Олєндер, Гелєна Свіртун, Аліція Вояковська
промоція: Fest Promo
графічна ідентифікація: Флоріан Мекленбург, Кінга Гралак
переклади: Юлія Ліцевич, Кароль Ванек
медійні партнери: MINT Magazine, SZUM, Radio Wrocław, Radio RAM, Radio Wrocław Kultura