куратор: Пьотр Лісовський
виставка: 16.06 – 15.07.2023
Моніка Фалькус у 2021 році записала: «Я так сильно хочу бути з кимось і водночас так сильно хочу бути одинокою. Почуватися самотньо – корисно для здоровʼя. Усамітнення має спонукати наше тіло до пошуків стосунків, так само як голод вимагає апетиту. Але коли я голодна, я намагаюся обдурити своє тіло, випиваючи багато води. Можливо, я можу замінити потребу в близькості розмовами в Messenger і мастурбацією». Слідуючи за словами художниці, яка шукає кохання, ми входимо в порожнечу і страх. Невипадково амбівалентні почуття та протилежні емоції стають головним ключем наративу виставки.
Титульне Silent Disco відбувається в тілі, у його фізичних та психічних шарах. Тілу потрібна причина для виконання руху. Дотик, який може бути ніжним і гнітючим водночас. Шкіра червоніє, м’язи напружуються, долоні стискаються. Покусані губи намагаються шепотіти, щоб за мить прийняти блювотну гримасу. Руки несвідомо звисають, ноги тупцяють на місці. Радикальні зміни сформованих жестів і рухів набувають характеру ритуалу, хореографію якого будують наступні шари, цього разу міфів і легенд, казок і мрій, стереотипів і досвіду.
Моніка Фалькус – художниця, яка будує свої висловлювання у складний спосіб, спираючись на власний досвід, іконографію історії мистецтва чи сучасної культури. Порушені теми вона трансформує насамперед мовою живопису та відеопродукцією. Вони часто супроводжуються текстами, які є інтертекстуальною сіткою, що складається з художньої літератури та спостережень, а також бібліографічних посилань. Під час роботи Моніка намагається брати до уваги різні точки зору, а її «мікроісторії» становлять суб’єктивний наратив, який розширює візуальні форми. У своїй діяльності вона розповідає про необхідність шукати стосунки та екстремальні емоції, пов’язані з цим процесом.
Виставка Silent Disco стає своєрідним психосоціологічним ритуалом, де танець і усамітнення відіграють особливу роль. Перший є формою вираження тіла, що базується, з одного боку, на правилах і часто кодифікованих ритуалах, та водночас може становити наче необмежену форму імпровізації та емансипації. Він належить як до релігійної, культурної так і розважальної сфер, спрямовуючи свою увагу на дослідження різноманітних пізнавальних процесів. Танець, перш за все, можна сприймати як мистецтво спілкування. Тоді як усамітнення є зворотнім процесом побудови стосунків, виникаючи часто в результаті відчуження, страху або нездатності адаптуватися.
Роботи Моніки Фалькус розповідають про зіткнення з порожнечею, про зустріч із реальністю, яка зазвичай приносить біль і розчарування, але також свідомість. З цієї причини вони намагаються викрити насильницькі механізми, пов’язані з перетином межі інтимності та об’єктивізацією тіла. Художниця зосереджується на напрузі та протилежних емоціях. Тілесність стикається з пригніченістю, самотність з натовпом, тиша з присутністю.
На задньому плані тут зʼявляється казка «Спляча красуня», яку приписують авторству Шарля Перро, хоча її популяризували брати Грімм, а пізніше — фільми Діснея. Як і багато інших казок, ця також має свої прототипи, які суттєво відрізняються від загальновідомих версій. Перро взяв історію з оповідання Джамбаттіста Базиле 1634 року, в якому принц не розбудив принцесу поцілунком, а зґвалтував її. Проте все почалося зі злої феї, яка наклала на неї після пологів прокляття, що та вколе собі палець веретеном і засне. Незважаючи на зусилля та турботу, юна принцеса Аврора, керована цікавістю та пристрастю, все-таки вколюється голкою.
Моніка Фалькус вивільнює цю тему дотику, зокрема, посилаючись на саундтрек однієї з найкласичніших анімаційних екранізацій казки 1959 року. У сцені, яку вона цитує, Аврора, керуючись словами «Доторкнись до веретена», нарешті виконує цей жест. Художниця, однак, пише власну казку, де візуальні форми, як у художніх роботах і докамерних відеодіях, так і текстові коментарі та звук, що розповсюджується виставковим простором, є розповіддю про наслідки того, що сталося після дотику. Дотик залишається імпульсом, необов’язково для сну.
Якуб Бюхнер, Silent Body [у рамках виставки Silent Disco], 2023, звукова інсталяція, 11’ 38’’
путівник по виставці
Моніка Фалькус (нар. 1993) – випускниця Академії образотворчого мистецтва в Катовіце за спеціальністю Живопис та Сілезького університету за спеціальністю Мистецтвознавство. Займається олійним живописом, створює інсталяції та відеороботи. Досліджує теми кохання, жіночої природи, пов’язаної з інтимністю та сексуальністю. У своїй діяльності спирається на традиції, казки та особисті спогади. Вірить, що настрій має кольори.
фото Адріан Лях