66P Субʼєктивна Інституція Культури

простір

66P діє в колишній гарнізонній пекарні на Кемпі Мєщанській у Вроцлаві, яка функціонує як ПЕКАРНЯ Жива Культура. ПЕКАРНЯ – це міждисциплінарний мистецький центр, де поєднуються діяльності у сфері образотворчого, театрального, сценічного та музичного мистецтв. Власники ПЕКАРНІ Живої Культури – Рената та Рафал Яродзькі. Саме з їх ініціативи у 2020 році було створено 66P. Перша частина назви 66P походить від номера приміщення, в якому вона розташована, а друга частина стосується її первісного призначення – мистецької «Студії» Ренати, а також «Простору» – відкритого для широкої мистецької діяльності.

fot. Wojciech Chrubasik

Історія ПЕКАРНІ Живої Культури

Будинок ПЕКАРНІ був побудований у 1900–1901 роках на території гарнізону Бреслау як пекарня Провізійної Контори на вулиці Вердерштрассе [werder, нім. — острів на річці], розташованій на Кемпі Мєщанській. Десятиліттями пекарня забезпечувала місцевий гарнізон хлібом, а її будівлю поступово модернізували та оснащували новими технологічними досягненнями, наприклад, системою гарячої води для миття.

Після Другої світової війни приміщення гарнізону перейшли до Громадянської Міліції, а головну вулицю Кемпи назвали вулицею Князя Вітольда — на честь Великого князя Литовського. У будинку ПЕКАРНІ діяв Вроцлавський Комбінат Хлібопекарської Промисловості. На кінець 1960-х років була запланована його остання, так і не завершена, реконструкція. Відтоді будівля занепадала.

У 2013 році розпочато процес підготовки до ревіталізації та адаптації колишньої пекарні. За задумом Ренати Яродзької, деталі фасаду, а також зелень та мала архітектура були розроблені відповідно до канонів індустріальної архітектури. Наразі в такому ж стилі будується ще одна будівля ПЕКАРНІ, яка поєднує культурну, гастрономічну та житлову функції. Її будівництво завершиться у 2024 році.

fot. Małgorzata Kujda

Особистий досвід Ренати – кількарічне перебування у Канаді, резиденція в Китаї, численні подорожі – надихнув її створити інтердисциплінарне місце для мистецтва в постіндустріальному просторі. Уже в 1990-х її захопив Tacheles у Берліні – серйозно пошкоджений під час Другої світової війни та не відбудований універмаг Вертхайма, зайнятий і перетворений митцями на громадський центр мистецтва. Пізніше 798 Art District в Пекіні – район колишніх військових заводів, перетворений на студії та художні галереї. А також численні промислові об’єкти, які використовують митці в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Маямі, Торонто та Мексиці.

У 2019 році в новозбудованому театральному залі Інститут Єжи Ґротовського відкрив Центр Перформативного Мистецтва, де виступає з власними театральними постановками та організовує міжнародні та загальнопольські театральні фестивалі. Трохи пізніше розпочали роботу рекламно-кіностудія Camera Nera та арт-студія, де з 2020 року функціонує 66P. На наступних поверхах будинку розташована галерея Ґеппарт Академії образотворчих мистецтв імені Е. Ґепперта у Вроцлаві, а також збирається мистецька колекція StudiaIArt. У рамках співпраці з Центром Перформативного Мистецтва, Вроцлавський Театр Пантоміми і Польський Театр у підземеллі започаткували свою програму в ПЕКАРНІ. Паралельно з діяльністю 66P, як у будівлях, так і на території ПЕКАРНІ, створюється постійна мистецька колекція, яка включає муралі, скульптури та інші об’єкти.

Завдяки діяльності, відкритості та ефективній співпраці багатьох людей та організацій реалізувалася першопочаткова ідея поєднати візуальне та перформативне мистецтво в одному місці.
ПЕКАРНЯ Жива Культура.

.

fot. Sylwia Wilk